В 1910 році з східного боку міста Жмерини була велика ділянка землі, яка належала землевласнику графу Гейдену. На ній розміщувались садки та городи. В тому-ж році староста міста О. Добровольський звернувся до графа Гейдена з проханням виділити на околиці міста ділянку землі для будівництва школи. В тому-ж 1910 році, за рішенням Міської думи, в районі вулиці Олександрівської (нині – Леніна) розпочалося її будівництво. Керував будівництвом сам староста міста.
27 вересня 1912 року в будинку графа Гейдена міська управа провела засідання Училищної комісії. Наслідком цього засідання став документ, в якому йдеться про завершення будівництва приміщення школи. В тому-ж 1912 році в ньому було відкрито Вище початкове училище для хлопчиків. В основному там навчались діти селян і міщан, тобто вихідці з середнього і бідного станів.
Навчання в Училищі було платним – 20 рублів за рік, а для бажаючих вивчити іноземну мову(німецьку, або французьку) – ще по 10 за кожну мову. Окрім того вивчались такі предмети: Закон божий для православних, російська мова та література, арифметика, географія Російської імперії, історія Російської імперії, природознавство, фізика, креслення, малювання, співи, фізкультура. Кожен урок тривав 45 хвилин і називався академічним часом. Знання і поведінка учнів оцінювалась за 5-бальною системою оцінювання. Для переведення в наступний клас були іспити по всіх, без виключення, предметах.
В початковий період роботи училища в ньому працювало лише 8 учителів. Серед них перший директор закладу – Ліпніцький Іван Володимирович( З його ініціативи в 1914 році на пустирі біля училища було посаджено фруктовий сад). Працювали тут священник і законовчитель. Викладачем французької та німецької мов працювала німецька баронеса, а фізкультуру викладав колишній офіцер царської армії. З 1915 року після початку Першої Світової війни школа була зайнята військовими частинами, бо Подільська губернія була в той час прифронтовою зоною. З цієї причини класи училища були розкидані в інші школи міста на другу зміну. Лише в 1916 році школа повернулась у власне приміщення. Після 1917 року вона була названа загальнообов’язковою трудовою школою з українською мовою навчання.
В 1926 році був посаджений шкільний парк. В школі навчалось 180 дітей і працювало 13 учителів.
Під час Великої Вітчизняної війни школа працювала, але достовірної інформації про діяльність навчального закладу відсутня.
За період з 1963 року по 1972 до школи було добудовано 6 класів і їдальню. Також було побудовано гуртожиток для дітей, які добиралися з віддалених сіл.
Прикрасилась школа і зовні: на подвір’ї був висаджений скверик із плакучих ів, а перед входом в школу височіли гіпсові постаті піонера і піонерки.

Більш детально тут.

/Files/images/scole/old_scol.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 412

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.